На базі бібліотеки створили сучасний простір взаємодії між мешканцями сусідніх сіл

У селі Рудня втілюється Проєкт спільно з посольством Нідерландів. Він називається «Бібліотека – простір свободи (FreedomSpace)». На місці шкільної книгозбірні роблять молодіжний простір. Задумка така: старе приміщення відремонтувати і розмістити в ньому рухомі стелажі з книгами. Їх можна буде відсувати в сторону, щоб звільнити місце для проведення різних заходів. Таким чином одна кімната виконуватиме водночас дві функції.
Проєкт мав на меті створити можливості для зустрічей, навчання, обміну думками та ідеями між мешканцями трьох сіл – Рудня, Кукуріки, Сьомаки шляхом створення публічного простору на базі бібліотеки. Адже мешканці сіл майже не комунікують. Подібні молодіжні простори уже працюють у Смідині та Журавлиному.
За 2 місяці у приміщенні бібліотеки замінили вікна, двері, зробили нову стелю та підлогу. Невдовзі покладуть ламінат. І вже у листопаді розпочались заходи в новій бібліотеці. Тут провели декілька цікавих заходів на 7-20 осіб: “Кава з головою громади”, інтерактивний захід для молоді «Професії майбутнього», бібліотечний бульвар – квест «Відкрий для себе рідне село», вінілова вечірка «А роки летять», шахово-шашковий турнір, показ мультфільму для найменших. Усі заходи популяризували через місцеву газету, сайт Смідинської територіальної громади, сторінки і групи в соцмережах.
В таких невеличких селах зазвичай жителі не мають вибору розваг. Найбільше, що можуть – це взяти книгу додому, послухати концерт у місцевому будинку культури чи попліткувати на лавочці. Цей Проєкт дав можливість доєднати людей до життя села, змогу самовиражатися, придумувати заходи і користуватись красивим сучасним приміщенням. Цей простір став майданчиком для спілкування, навчання та творчої взаємодії. Що надважливо – можливість робити це безкоштовно.
Зі слів Оксани Панасюк, Голови Громадської організації «Смідин»:
“Цей Проєкт став іще однією невеличкою перемогою для громадської організації. Члени організації хоч і не отримують зарплати, але коли реалізовують такі Проєкти і бачать результат – це і стає їхньою нагородою за старання і працю. Бачити, як здійснюється чиясь невеличка мрія.
Для подальшого розвитку Проєкту команда планує активно займатися фандрейзингом. У подальшому це буде бібліотека, де багато відвідувачів. Де граються, розважаються та вчаться діти, де песіонери читають книжки за чашечкою кави або ж освоюють цифрові навички, де молодь бере участь у тренінгах та семінарах, а молоді батьки залишають дітей в ігровому куточку і відпочивають за книгою. Триває ще робота щодо залучення коштів на необхідні меблі та обладнання.”
Історія Надії. Головна героїня розповіді Надія була «ув’язнена» у радянських стандартах роботи бібліотек. ЇЇ праця полягала у веденні формулярів та виданні книг читачеві, так вона вважала. Але із переформатуванням старої бібліотеки у новий вільний простір її думка змінилася. Вона побачила, що читач може бути і учасником тренінгу, і учасником дійства, а не просто глядачем, що йому цікаво брати участь у заходах. Надія спробувала ввести щось нове у свій робочий функціонал, що їй дуже сподобалося. Вона усвідомила, що робота бібліотекара – це не просто сидіти за столом, що це саморозвиток (розпочала навчання на платформі Дія), це розваги, це спілкування за чашечкою кави, це рух.
Історія Оксани. Вона керівниця громади. Минулого року показувала волонтеру Корпусу миру Карсону Полінгу, як працюють у Смідинській громаді. Оксана додає, що зазвичай з’являється без попередження. Так моніторить, хто як працює. Одним з таких закладів була шкільна бібліотека. І що побачили: бібліотекарка та технічна працівниця змітають павутиння по кутках кімнати. Це свідчило, що бібліотека не працює у правильному режимі, що насправді діти не так часто відвідують цю бібліотеку, що приміщення функціонує просто як склад для книг, що працівники не прагнуть змін. Оксана певним чином розчарувалася у людях та їхній роботі. Коли вона побачила оголошення про конкурс Проєктів, то в неї виникла ідея об’єднати шкільну та сільську бібліотеки в одну і створити на їхній базі відкритий простір для спілкування. З цією ідеєю вона звернулась до громадської організації «Смідин», яка її підтримала. Оксана хоче, аби молодіжний простір був альтернативою сільським барам. Хоче, щоб у селах громади була кімнатка, яка в молоді асоціюється з теплом і затишком. Щоб туди можна було прийти, попити кави, поспілкуватись з друзями, почитати книжку. Там можна організовувати книжковий клуб чи творчий вечір – будь-що. Головне, щоб там вирувало життя і діти не тинялись по вулицях.