Ми підготували для вас поради, які підкажуть як на практиці застосувати інструменти громадської участі, гендерний підхід та багато іншого для покращення владно-громадської взаємодії на місцях, а відповідно для позитивних змін в громадах, які творяться не лише органами влади, а і самими мешканцями.

Які є інструменти громадської участі?

Основа успішного існування громади – прозорість та відкритість влади з одночасною громадською активністю жителів. А ефективний діалог та подальша згода в питаннях життєдіяльності громади – фундамент її розвитку.

Для налагодження такої взаємодії існують різноманітні інструменти громадської участі – методи та засоби, що дають можливість впливати на ухвалення рішень органів місцевого самоврядування.

Основи інструментів громадської участі закріплені в Законах України «Про місцеве самоврядування в Україні» та «Про звернення громадян», особливості застосування – в межах конкретної громади: у статуті або ухвалених для конкретної громади деталізованих положеннях.

До інструментів громадської участі належать:

* громадський бюджет (бюджет участі)

* електронні петиції

* місцеві ініціативи

* загальні збори громадян за місцем проживання

* громадські слухання

* консультації з громадськістю

* конкурси для громадських організацій

* громадські ради

* звітування голів, депутатів, старост

Лише активна діяльність з обох сторін – як влади, так і громади – дозволяє досягнути успішних результатів, якими можна з гордістю ділитися з іншими.

 

Як користуватися своїм правом на участь?

* Відвідувати громадські слухання і публічні консультації, подавати електронні петиції, звернення, пропозиції

* Інформувати, пояснювати, навчати: поточна робота та окремі проєкти місцевих неурядових організацій

* Через спільні справи та ініціативи залучати інших мешканців і мешканок до життя громади

Що варто робити?

• Знати законодавство та місцеві нормативно-правові акти. Доцільно мати посилання або копії відповідних документів у власній «бібліотечці» (з інформацією про дату й номер рішення ради – для місцевих положень, правил, порядків).
• Знати, в яких розділах на сайті органу місцевого самоврядування публікуються оголошення про громадські слухання, громадські обговорення, публічні консультації. Регулярно відстежувати такі повідомлення та поширювати їх.
• Подбати, щоб ці документи були відомі громадськості. Якщо на сайті громади немає інформації про затверджені документи або їх складно знайти, можна подати відповідний запит. Через звернення громадян або шляхом проведення адвокаційної кампанії можна домогтися від органу місцевого самоврядування публікації відповідної інформації та документів на постійній основі.
• Користуватися своїм правом на участь: відвідувати громадські слухання і консультації, подавати електронні петиції та звернення. Відстежувати подальші події та рішення. Розповідати іншим мешканцям громади про результати їхньої участі або неучасті.
• Інформувати, пояснювати, навчати. Жодний інструмент громадської участі не запрацює без участі громадян. Інформування мешканців може бути одним із напрямків поточної роботи громадської організації, членом якої ви є, або окремим проєктом, для якого можна навіть залучити грантове фінансування.
• Залучати інших до участі у житті громади. Чим більше мешканців/ок вашої громади зацікавиться своїми правами і можливостями впливу для їх реалізації, тим більша вірогідність того, що проблемні питання почнуть вирішуватись в інтересах людей. Тому, збираючись на чергові громадські слухання чи публічну консультацію, не забудьте запросити з собою хоча б членів вашої родини, сусідів, друзів, колег.

 

Як організувати загальні збори громадян за місцем проживання?

Загальні збори – це зустрічі усіх чи частини жителів певної території громади (кварталу, вулиці, декількох будинків) для обговорення вагомих проблем та надання пропозицій щодо їх вирішення. Пропозиції (рішення) загальних зборів обов’язково розглядаються місцевою радою та враховуються в діяльності.

Правова підстава: загальні збори громадян за місцем проживання є формою безпосередньої участі громадян у вирішенні питань місцевого значення – ст.8 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Законодавець не наділив загальні збори правом приймати місцеві нормативні акти, проте потенційно саме вони є найбільш сильною формою місцевої демократії за рівнем впливу на місцеву владу.

Порядок дій:

Крок 1. Визначити проблему для обговорення та ініціювати проведення загальних зборів громадян.

Крок 2. Подати ініціативу про проведення загальних зборів громадян місцевої ради.

Крок 3. Зареєструвати ініціативу щодо проведення загальних зборів. Протягом 3 робочих днів отримати відповідь щодо реєстрації ініціативи, або повернення її для усунення недоліків, або відмови у реєстрації.

Крок 4. У випадку позитивного рішення підготувати та скликати загальні збори громадян, поінофрмувавши членів громади про їх проведення із зазначенням місця і часу, а також щодо питань, які обговорюватимуться.

Крок 5. Провести загальні збори, зареєструвавши учасників. Обравши головуючого, секретаря та членів лічильної комісії, затвердивши порядок денний та регламент роботи, обговоривши питання порядку денного та ухваливши рішення.

Крок 6. Оформити рішення загальних зборів у вигляді протоколу у трьох примірниках.

Крок 7. Контролювати розгляд рішень загальних зборів, які розглядаються на найближчому відкритому засіданні міської ради та/або її виконавчого комітету за участі ініціаторів загальних зборів. Ініціатори проведення зборів повинні бути повідомлені про дату розгляду рішень зборів за 3 дні до його початку. Після розгляду рішення загальних зборів ухвалюється рішення врахувати його повністю чи частково, або відхилити (з вмотивованим поясненням).

 

Що таке громадські слухання та як їх провести?

Громадські слухання – це колективні зустрічі громадян з представниками місцевої влади, на яких обговорюються та ухвалюються пропозиції щодо вирішення актуальних проблем міста, села, селища. Такі пропозиції надсилаються до місцевої влади і підлягають обов’язковому розгляду.

Правова підстава: громадяни мають право проводити громадські слухання – зустрічатися з депутатами та посадовими особами місцевої ради, під час яких громадяни їх заслуховують та подають власні пропозиції до вирішення проблем міста, села, селища – ст.13 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні».

Як користуватися: у випадку виникнення будь-яких проблем на території громади, за вирішення яких відповідає місцева влада, вам необхідно колективно з членами територіальної громади ініціювати проведення громадських слухань. За результатами громадських слухань надіслати до місцевої влади колективну резолюцію з пропозиціями щодо вирішення проблеми.

5 порад щодо організації проведення громадських слухань

1. Громадські слухання варто призначати на вихідний день або в неробочий час. Це сприятиме більшій кількості громадян, які візьмуть у них участь.
2. Щоб охопити якомога більшу кількість людей інформацією про проведення громадських слухань, оголошення варто розмістити не лише на офіційному веб-сайті громади, а й в друкованих та електронних засобах масової інформації, у соціальних мережах, на дошках оголошень, та інше.
3. Громадські слухання краще проводити у великому приміщенні, яке б вмістило достатню кількість учасників слухань. При цьому приміщення має мати зручне розташування, бути комфортним і мати відповідне технічне обладнання.
4. Для більш ґрунтовного обговорення, підготуйте на громадські слухання інформаційно-аналітичні матеріали, проєкти документів з питань, що обговорюються.
5. На громадські слухання необхідно запросити представників профільних органів влади, керівників комунальних підприємств, установ і організацій, яких стосуються громадські слухання. Зауважимо, що їх відсутність не може бути підставою для перенесення громадських слухань чи визнання їх такими, що не відбулися.

Рішення громадських слухань оформлюються у вигляді протоколу у трьох примірниках. Рішення громадських слухань розглядаються на найближчому засіданні ради та/або її виконавчого комітету за обов’язкової участі ініціаторів слухань.

           

Яка роль консультацій з громадськістю?

Консультації з громадськістю проводяться з метою залучення членів територіальної громади до участі у здійсненні місцевого самоврядування. Проведення консультацій з громадськістю має сприяти налагодженню системного діалогу органів місцевого самоврядування з мешканцями громади, підвищити якість підготовки рішень з важливих питань у сфері місцевого самоврядування з врахуванням громадської думки, створити умови для участі членів територіальної громади у розробленні проєктів таких рішень.

Предметом консультацій з громадськістю можуть бути проєкти нормативно-правових актів громади та її виконавчих органів. Проведення консультацій з громадськістю є обов’язковим перед прийняттям радою або її виконавчим комітетом рішень з питань:

*прийняття Статуту територіальної громади ;

*прийняття програми соціально-економічного розвитку та культурного розвитку громади;

*затвердження переліку об’єктів, видатки на які будуть проводитись за рахунок бюджету розвитку у наступному році;

*розміщення на території громади екологічно небезпечних об’єктів, надання дозволів, на яке відноситься до компетенції ради.

Консультації з громадськістю проводяться у двох формах:

            – публічного громадського обговорення, яке передбачає організацію і проведення конференцій, форумів, громадських слухань, “круглих столів”, зборів, зустрічей з громадськістю, громадських приймалень, теле- або радіодебатів, дискусій, інтерв’ю, інтернет-конференцій, телефонних “гарячих ліній”, інтерактивного спілкування в інших сучасних формах;

            – вивчення громадської думки (опосередкована форма), яке здійснюється шляхом: проведення соціологічних досліджень, запровадження спеціальних рубрик у друкованих та електронних засобах масової інформації, проведення експрес-аналізу коментарів, відгуків, інтерв’ю, інших матеріалів у ЗМІ для визначення позиції різних соціальних груп, опрацювання та узагальнення висловлених у зверненнях громадян зауважень і пропозицій, *проведення аналізу цільової інформації, що надходить до спеціальних скриньок.

Форми та способи проведення консультацій з громадськістю визначаються органом виконавчої влади за пропозицією громадської ради.

 

Як створити орган самоорганізації населення?

Орган самоорганізації населення — це специфічні утворення, що поєднують у собі риси як органу публічної влади, так і громадської організації; це представницький орган, що створюється жителями, які на законних підставах проживають на території селища, міста або їх частин, для вирішення завдань, передбачених Законом України “Про органи самоорганізації населення”.

З органами публічної влади орган самоорганізації населення пов`язує те, що вони беруть участь у вирішенні питань місцевого значення, що передбачає наявність в органі самоорганізації населення певних повноважень, якими їх наділяє орган публічної влади – міська рада; а також те, що органи самоорганізації населення здійснюють свої повноваження в межах відповідної території. У той же час подібно до громадської організації органи самоорганізації населення працюють на громадських засадах, їх діяльність базується на засадах добровільності щодо взяття на себе окремих повноважень публічної влади.

Органи самоорганізації населення міста можна поділити на три групи:

• органи самоорганізації населення населених пунктів. До них відносяться селищні комітети. Ці комітети створюють жителі селищ, що перебувають в адміністративних межах населеного пункту.
• органи самоорганізації населення районів у містах, жителі яких утворюють територіальну громаду, яка, проте, не виступає самостійним суб’єктом місцевого самоврядування.
• органи самоорганізації населення, що створюються частиною жителів населеного пункту – будинкові, вуличні, квартальні комітети, а також комітети мікрорайонів.

Зазначений перелік органів самоорганізації населення є виключним, що дозволяє чітко відокремити від них органи громадської самодіяльності населення.

Обирати та бути обраними до органу самоорганізації населення можуть жителі, які на законних підставах проживають на відповідній території, а порядок виборів визначається Законом України “Про органи самоорганізації населення”.

Види територій, в межах яких діють органи самоорганізації населення, чітко визначені в Законі. Це території (межі): селища; кварталу, кількох, однієї або частини вулиці з прилеглими провулками в місцях індивідуальної забудови; окремого мікрорайону, житлово-експлуатаційної організації в містах; одного або кількох районів у місті; будинку (кількох будинків) в державному і громадському житловому фонді та фонді житлово-будівельних кооперативів.

При цьому треба мати на увазі, що територія, у межах якої діє орган самоорганізації населення, визначається рішенням місцевої ради, що дала дозвіл на його створення.

 

Як використовувати електронну петицію?

Електронна петиція — це особлива форма колективного звернення громадян до Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, органу місцевого самоврядування, яка обов’язкова до розгляду за умови набрання необхідної кількості голосів.

Значною перевагою електронної петиції є зручність, оскільки зникає потреба фізично збирати підписи на її підтримку. Достатньо зареєструватись, викласти своє звернення на сайті та спостерігати за кількістю голосів, поданих на підтримку петиції. З моменту оприлюднення електронної петиції,  її може прочитати та підтримати кожен громадянин. Також  із петицією ще до набрання необхідної кількості голосів  мають можливість ознайомитись представники ЗМІ, депутати та чиновники. 

Подання електронної петиції

Відповідно до статті 23-1 Закону України “Про звернення громадян” громадяни можуть звернутися до певного органу з електронними петиціями через офіційний веб-сайт органу, якому вона адресована, або веб-сайт громадського об’єднання, яке здійснює збір підписів на підтримку електронної петиції.

В електронній петиції має бути викладено суть звернення, зазначено прізвище, ім’я, по батькові автора (ініціатора) електронної петиції, адресу електронної пошти. На веб-сайті відповідного органу або громадського об’єднання, що здійснює збір підписів, обов’язково зазначаються дата початку збору підписів та інформація щодо загальної кількості та переліку осіб, які підписали електронну петицію.

Електронна петиція оприлюднюється на офіційному веб-сайті протягом двох робочих днів з дня надсилання її автором (ініціатором).

Порядок розгляду електронної петиції, адресованої органам місцевого самоврядування

Електронна петиція розглядається за умови збору достатньої кількості голосів на її підтримку протягом не більш як трьох місяців з дня її оприлюднення.

Відповідь на електронну петицію оприлюднюється на офіційному веб-сайті органу, якому вона була адресована, не пізніше наступного робочого дня після закінчення її розгляду, а також надсилається у письмовому вигляді автору петиції та відповідному громадському об’єднанню, яке здійснювало збір підписів на підтримку відповідної електронної петиції.

У разі визнання, викладені в електронній петиції пропозиції, можуть реалізовуватися органом, якому вона адресована, через розгляд питань, віднесених до його компетенції і прийняття відповідного рішення.

 

Що таке місцева ініціатива та як її внести?

Місцева ініціатива – це можливість жителям міста самостійно підготувати проєкт рішення, який обов’язково розглядається на сесії місцевої ради. Інструмент місцевих ініціатив надає вам можливість бути депутатами місцевої ради «без значка» – готувати та подавати на розгляд ради будь-які проєкти рішення, які належать до компетенції місцевої ради.

Правова підстава: громадяни мають право винести на розгляд місцевої ради будь-яке питання, яке належить до компетенції ради – ст.9 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні».

Місцева рада визначає детальний порядок внесення місцевої ініціативи своїм окремим рішенням або у статуті територіальної громади.

Хто може ініціювати внесення місцевої ініціативи?

Місцеву ініціативу можуть ініціювати члени територіальної громади, що проживають та зареєстровані на її території , є дієздатними, досягли 18 років та мають право голосу на виборах і референдумах і зібрали встановлену кількість підписів членів територіальної громади. Місцеві ініціативи реалізуються через ініціативні групи. Ініціативна група — це група представників територіальної громади (громадської організації, органу самоорганізації громадян), сформована для підготовки, оформлення й представлення в раді проєкту рішення, підготовленого в порядку місцевої ініціативи.

Як це працює на практиці?

Крок 1. Визначте ідею, яку хочете втілити. Чітко та зрозуміло опишіть її. Зберіть визначену кількість підписів членів територіальної громади на правильно оформлених підписних листах.

Крок 2. Повідомлення про внесення місцевої ініціативи подайте до місцевої ради на ім’я секретаря цієї ради.

Крок 3. Зареєструйте повідомлення. Впродовж 1 робочого дня співробітник місцевої ради реєструє повідомлення про внесення місцевої ініціативи, впродовж 3 робочих днів здійснює перевірку поданих документів, впродовж 5 робочих днів оприлюднює всі подані документи на офіційному сайті громади.

Крок 4. Чекати засідання. Після реєстрації і внесення правок до проєкту ініціативи, її подання на розгляд ради – справа секретаря ради. Розгляд проєкту рішення чи питання, поданого в порядку місцевої ініціативи, відбувається відповідно до вимог Регламенту ради. Ініціатори внесення місцевої ініціативи запрошуються на засідання постійних комісій і беруть участь у всіх засіданнях з питань місцевої ініціативи.

Крок 5. Контролюйте процес ухвалення рішення з питань місцевої ініціативи. Після обговорення проєкт рішення або питання, подані до розгляду на відкритому засіданні ради в обов’язковому порядку ставляться на голосування.

 

Як користуватися громадським бюджетом (бюджетом участі)?

Бюджет участі, або громадський бюджет – це один із найкращих інструментів прямої демократії, за допомогою якого мешканці громади дійсно залучаються до розподілу частини місцевого бюджету. Тобто це можливість для кожного жителя створити власний проєкт для покращення якості життя у населеному пункті та/або голосування за вже запропоновані іншими авторами проєкти.

Отже, будь-який мешканець громади може подати проєкт, пов’язаний з покращенням якості життя на конкретній території, взяти участь у конкурсі, перемогти та спостерігати за тим, як саме його проєкт будуть реалізовувати в рамках бюджету, прийнятого на відповідний рік.

Щоб реалізувати проєкт у рамках бюджету участі, необхідно чітко обрати об’єкт, який можна змінити на краще. Об’єкт має бути цікавим для більшості жителів громади й не викликати супротиву. Тобто ідея проєкту повинна бути реалістичною, адже місцевий бюджет завжди обмежений.

Важливим є те, щоб ініціювала ідею не одна людина (хоча за практикою може бути й таке), а група відповідальних громадян, які вболівають за свій об’єкт чи ініціативу. Як варіант, це може бути спільний проєкт, але подавати його може уповноважена особа від їх імені.

Після підготовки проєкту автор має довести мешканцям громади його корисність. Тобто автор має переконати їх підтримати його ініціативу на голосуванні. Для цього важливо донести до жителів громади максимальну конкретику проєкту, щоб останні чітко побачили результат від його реалізації. Найкращим варіантом цього є візуалізація задуманого проєкту (макет, малюнок, ескіз, графік, презентація тощо).

Крім того, найголовнішим у бюджеті участі є довіра мешканців громади та автора проєкту до місцевої влади, яка реалізовуватиме проєкти-переможці після голосування.

Згідно із світовим досвідом у голосуванні повинні брати участь не депутати чи представники місцевої влади, а винятково мешканці громади.

 

Як написати якісний проєкт?

Проєкт повинен бути цілісним, зрозумілим, стислим, конкретним і переконливим.

Крок 1. Вивчити власні можливості і визначити проблему, яку потрібно вирішити.

Крок 2. Знайти можливості для фінансування проєкту.

Крок 3. Написати проєктну заявку. 

Форма проєкту може бути різною, але будь-яка заявка повинна включати такі пункти:

• презентація організації, яка подає заявку
• формулювання проблеми
• визначення мети та завдань проєкту
• робочий план
• опис очікуваних результатів проєкту (кількісних та якісних, довготривалих та короткотривалих)
• розрахунок вартості усіх витрат для якісної реалізації проєкту (бюджет).

Крок 4. Подати всю інформацію у формах, запропонованих грантодавцем та додати документи, перелік яких він вимагає.  Більшість фондів дають перелік інформації, яка повинна бути включена в проєкт, а також схему його написання. Щоб подати конкурентноспроможний проєкт потрібно чітко дотримуватися вимог грантодавця.

Крок 5. Стежити за датами оголошення результатів і перемагати!

 

Як застосувати гендерне бюджетування?

Гендерне бюджетування – це бюджетування, яке орієнтоване  на ефективне використання бюджету і наявних ресурсів, при цьому максимально задовільняючи потреби різних груп (людей різної статі, віку, місця проживання, соціального статусу, стану здоров’я тощо), які мешкають на певній території. Враховує потреби, послуги, їх вартість та якість.

З чого почати?

1. Вивчити потреби різних груп, які мешкають в громаді
2. Визначити, які проблеми потрібно вирішити першочергово і які ресурси для цього потрібні.
3. Здійснити гендерний аналіз: вивчити користувачів, надавачів послуги, саму послугу, видатки на неї в розподілі за віком, статтю та місцем проживання, а також за доступністю для чоловіків/жінок.
4. Вирішуючи певну проблему, виокремити кому і які послуги надаватимуться в результаті, а також що є змістом тих послуг. Це дасть можливість здійснити ефективні зміни, які забезпечать конкретні потреби.
5. Аналізуючи наявні послуги, пробувати їх видозмінити і наповнити новим змістом, або запроваджувати кардинально нові, за мінімального використання коштів і ресурсів. Послуга має бути затребувана, тобто виходити з потреб мешканців.

Як це діє?

Важливо, щоб керівництво і актив громади розуміли необхідність застосування гендерного бюджетування. Досвід переконує: чим скромніші ресурси має громада, тим більш ефективно вона намагається їх використати і розподілити. Це і є стимул застосовувати гендерне бюджетування. 

Гендерне бюджетування як управлінський інструмент допоможе ефективно розподілити кошти і, відповідно, сприяти гендерній рівності, залучаючи громадян до прийняття рішень через втілення їх потреб.

 

Як використовувати потенціал молоді для розвитку громади:

• Створювати в громаді умови для гармонійного всебічного навчання та розвитку молоді та проведення якісного дозвілля за її участю (створення або переформатування існуючих закладів у громадські простори для спілкування, спортмайданчиків, гуртків, тощо);
• Організовувати передумови для активності молоді – молодіжні центри, волонтерські загони, молодіжні ради, шкільне самоврядування, тощо;
• Аналізувати громаду з точки зору молоді. Чути молодь і конкретними діями та ініціативами підтверджувати, що її потреби враховані (молодіжні програми, бюджет участі тощо). Поважати її позицію як частину процесу розвитку громади.
• Долучати молодь до діяльності органів місцевого самоврядування (форми: кава з головою, дні місцевого самоврядування, коли всі функції в раді виконує молодь, молодіжні сесії, подання і розробка молодіжних програм тощо);
• Розвивати критичне мислення молоді через втілення певних ініціатив: як і звідки залучати кошти, як втілювати конкретні ідеї через реалізацію грантів, як і для чого створювати і розвивати громадські організації та інше;
• Спонукати молодь аналізувати свої потреби та спроможність місцевого бюджету на їх втілення з точки зору аналітики. Пропонувати спільні громадські обговорення, ініціювати діалог з молоддю, пропонувати висловлювати свої креативні варіанти вирішення певних локальних проблем, таким чином долучаючи молодіжний потенціал до розвитку певних територій і громади вцілому;
• Навчити молодь користуватися інструментами громадської участі для впливу на діяльність місцевого самоврядування, сформувати навички відповідальних змін для розвитку своїх територій, ощадливого використання місцевих ресурсів, а також збереження довкілля.